17:40 21.11.2016
Фея Пальцевеерова опубликовала запись

Кращі вірші великих поетів. Ліна Костенко

* * *

Простіше простого — зустрітись

в юнацькі дні,

в хороші дні,

спинитись,

пильно придивитись

і покохатися...

Так ні!

Було потрібно розминатись

на десять зим,

на десять літ.

Було потрібно подаватись

одне до одного в обхід.

Забути марення квітчасті,

пізнати смуток самоти

і, вже зневірившись у щасті,

впритул до щастя підійт...   

Читать далее...

 
13:51 21.11.2016
Фея Пальцевеерова опубликовала запись

ВІДНОШЕННЯ КОЗАКІВ ДО ЖІНОК

До фортеці Запорізької Січі під страхом смертної кари заборонялося приводити жінок. Крім того, запорожці вважали небажаним козаку одружуватися з молодих років.

В основі цих звичаїв було, по-перше, бажання мати регулярне військо з високою бойовою готовністю. Це досягалося за рахунок відречення запорожців від сімей, жіноцтва взагалі, і концентрації всіх своїх розумових і фізичних сил на військовій справі. По-друге, в козака було дуже небезпечне життя, над ним повсякчасно кружляла смерть, тож мати дружину та дітей за таких обставин значило свідомо прирікати їх на сирітство. Як повідомляє Д. Яворницький, на одному з запорізьких прапорів був зображений козак на коні, а під ним — напис: "Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто за ним не заплаче". Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо в кожного була мати, були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони й плакали, виряджаючи козака на Січ, у похід, чекали роками їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловіків домашнє господарство, ростили й виховували синів і знову їх проводжали услід за батьками...

По поведінці жінки (будь то мати, сестра або дружина) оцінювався сам козак в тій же мірі, як і сам ставився до них.

Дотримуючись християнської доктрини, козаки пам’ятали: "Так буде боятись дружина чоловіка свого". При цьому зберігалися вікові устої: чоловік не втручався у справи жінки, а жінка — у справи чоловіка. Обов’язки були строго розмежовані, і займатися чоловікові жіночою справою було ганьбою.

Жінка незалежно від свого статусу в сім’ї була персоною № 1 для захисту, тому що вона — майбутнє козацького роду. Хоч у жінок того часу було не так багато прав порівняно з сучасницями (наприклад, жінки не могли бути присутніми на зборах, їх "голосом" виступали батько, старший брат, отаман або хресний батько), але вони користувалися такою пошаною, що права чоловіків їм не дуже-то і були потрібні. Глава сімейства не так часто з’являвся вдома — більшу частину життя він проводив на війні, на військовій службі або на кордоні. Звичайно, його слово було в сім’ї законом, але в його відсутність главою залишалася мати, відповідальна за виховання дітей. Цікаво, що навіть випадковий перехожий міг легко "надерти вуха" шибеникові, просто зробити йому зауваження і відвести дитину додому, де батьки "додадуть" за негідну поведінку.

Крім того мати і батько ніколи не з’ясовували стосунки при дітях — вони берегли їх від нещасть всіма способами. Цікаво, що козачка до чоловіка зверталася по імені та по батькові, а до незнайомого козака — тільки "чоловік". Вона не з’являлася на людях без покритої голови, не носила чоловічого одягу, а стрижка волосся вважалася ганьбою.

До своєї дружини козаки зверталися по імені (в літньому віці — "мати" або навіть по імені та по батькові). До жінки-незнайомки козаки зверталися відповідно до віку: "матуся", "сестра", "дочка" ("внучка").

Як писалося раніше, перші козацькі об’єднання складалися, в тому числі, з татар, які спочатку сповідували мусульманську віру а потім прийняли православ’я. Тому до XVI століття влада чоловіка над жінкою була необмеженою. Але вже до кінця XVII століття жінки отримали ряд вольностей, особливо ближче до старості.

Суміш різних кровей робила жінок особливо красивими. Що відзначається донині — українки вважаються одними з найкрасивіших жінок світу. Такими були й козачки, що відзначено рядом письменників, у т.ч. Львом Толстим. Досі, з козацьких часів тягнеться відмінна особливість господині будинку: охайний вигляд, гарний одяг і постійний догляд за домашнім затишком.

Почуття гідності та поваги, що оточували українську жінку в козацькі часи, сприяли тому, що вона підносилась до високого розуміння інтересів народу й Вітчизни.

Під час гайдамацького повстання міська біднота містечка Лисянка Черкаській області допомогла у 1768 році гайдамацьким загонам здобути Лисянську фортецю. Про цю подію Тарас Шевченко в поемі "Гайдамаки" пише:

Смеркалося. Із Лисянки

Кругом засвітло:

Ото Ґонта з Залізняком

Люльки закурили.

Придушивши повстання польська шляхта вчинила в Лисянці жорстоку розправу, скаравши на смерть 600 повстанців. На знак жалоби за вбитими гайдамаками лисянські дівчата понад сто років заплітали в коси чорні стрічки поряд із стрічками інших кольорів.

Отже заборона появи жінки на Січі та пропагування безшлюбності серед запорожців був викликаний не зневагою до жінки, а навпаки — високою пошаною до неї та відповідальністю козака за свої чоловічі обов’язки перед дівчиною, дружиною, матір’ю. Та це й закономірно: сильні духом люди — ми маємо на увазі перш за все чоловіків — ніколи не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там, де лицарство — там мужність і ніжність ідуть поряд.

По матеріалам: getmanat.org

Метки: козаки
 
09:54 21.11.2016
Фея Пальцевеерова опубликовала запись

21 листопада — Михайла: історія свята, народні прикмети, погода

21 листопада православна церква вшановує архістратига Михаїла. Християни вважають його одним із семи архінгелів (старших ангелів), архістратигом небесного воїнства, покровителем людського роду.http://ogo.ua

Згідно з прийнятою у християнстві небесною ієрархією, Михайло — верховний воєначальник у війні з ворогами Бога.
За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явилися самолюбство, гордовитість і злоба, і він спокусив цим багатьох інших духів. Архангел Михайло зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана не втримався і був скинутий разом зі своїм військом на землю. А Архангел Михаїл з тих пір не перестає і далі боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського, за церкву і чад її.
Архістратига Михайла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають його покровителем столиці нашої держави — Києва. Недарма на сучасному гербі Києва, як і стародавньому, зображений образ архістратига з мечем. У нас на Рівненщині зображення архангела Михаїла прикрашає герб селища Клевань Рівненського району.
У народній уяві архангел Михаїл змальовується мужнім лицарем, який перемагає всі темні сили на землі. Саме тому, коли гримить грім, наші предки говорили: це архістратиг Михайло веде війну з чортами. А ще кажуть: де б не заховався нечестивий — стріла архангела знайде його скрізь.
Із Михайловим днем пов’язана ціла низка народних прикмет. З давнини вважають: з Михайла зима морози кує. Якщо в цей день випадає сніг, кажуть, що це Михайло приїхав на білому коні. "Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня" — свідчить прикмета. А інша доводить: "Якщо Михайло з дощем не услужить — добру й суху весну ворожить".
21 листопада приймають вітання всі Михайли, народжені цієї пори. Михайло — українське ім’я єврейського походження, воно широко розповсюджене у християнських народів і євреїв. Походить від єврейських слів "мі-ка-ель" — "Той, хто подібний до Бога", буквально — "Хто як Бог".

Автор: Ольга ДАНИЛЮК

ДЖЕРЕЛО:
...   

Читать далее...

 
07:41 21.11.2016
Фея Пальцевеерова опубликовала запись

21 листопада — День гідності та свободи України

21 листопада Україна відзначатиме День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни — Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Ноябрь 2016
пн вт ср чт пт сб вс
  01 02 03 04 05 06
07 08 09 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30

Подарки

Войти