15:00 16.04.2018
Мария Соколенко опубликовала запись

Український "Лас-Вегас" в Чорнобилі? Не вірю — організатор турів у Зону

Сьогодні засновник компанії "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" і організатор найширших туристичних поїздок у Чорнобильську зону відчуження Ярослав Ємельяненко зізнається, що колись сам поїхав до ЧАЕС і міста-привида Прип'ять, погравши у відеоігри. Однак, опинившись за межами КПП, він побачив не тільки зруйновані часом території, але і небачену раніше красу природи. Це, за словами підприємця, і стало поштовхом до відкриття унікального сервісу.

В інтерв'ю "Обозревателю" Ємельяненко розповів, чим закрита зона щорічно приваблює десятки тисяч туристів і чому вона навряд коли-небудь стане доступною для публічного відвідування. Які небезпеки можуть очікувати екстремалів і як організатори туризму в Чорнобилі задумали врятувати Зону від тотального руйнування.

— Тема Чорнобиля завжди була дуже цікавою, але почути вперше про нього з точки зору масового туризму було дивно. Ми звикли, що люди прагнуть потрапити до популярних міст світу, побачити Європу, архітектуру, культуру. У Чорнобилі ж... Чим зона відчуження щорічно приваблює десятки тисяч туристів?

— Ви знаєте, завжди, в усі часи людей приваблювало закрите, незвідане, те, де немає інших людей. Чорнобильська зона через 32 роки — це закрита локація, куди просто так потрапити не можливо. Це величезні території, звідки виселені люди — 49 тис. були виселені з Прип'яті. Такі міста-привиди завжди були цікавими відвідувачам з різних країн.

Крім цього Зона — унікальний полігон, де можна побачити, що буде після людини через 10 або 30 років. Скажімо, пропали люди з Києва, що буде з містом? Поїдьте до Прип'яті і ви подивіться, через скільки років на бетонному балконі починає проростати береза. Занедбані об'єкти — вони є різними країнами. Чорнобильської зони, яка унікальна радіаційним профілем, немає ніде.

Це цікаво для студентів-научників, для любителів природи, тому що ніде до першої поїздки в Зону в дикій природі я не бачив лосицю з лосеням, вовка... Просто так ось, їхав автобус і біг вовк. Тільки в Зоні я побачив такі сюжети, як біжать якісь косулі, перебігають дорогу, а за ними женуться вовки. А благородні олені або лосі, орлан-білохвісти — величезні птахи з двометровим розмахом крил. Вони просто прекрасні.

— Зараз в лісах і правда такого не побачиш.

— Ні звичайно. Зона — унікальна і різнопланова локація. А радіація, щедро розсипана по ній в результаті аварії, врятувала кілька дійсно унікальних об'єктів. Наприклад, радіолокаційна станція "ДУГА-1" в секретному військовому місті "Чорнобиль 2". Це унікальний радар, який стежив за пуском балістичних ракет з Америки. Ніде на території пострадянського простору вже не залишилося жодної подібної антени, вони просто розпиляні на метал. Залишилася одна в Чорнобильській зоні, вона де-юре стала РАО — радіоактивні відходи — і тільки це її зберегло.

За попередньої влади її намагалися понадкусивать, там підпиляли трохи, тут трошки вібратори зрізали. Але ось з діючим керівництвом Чорнобильської зони було досягнуто порозуміння, що це туристичний об'єкт, один з трьох найважливіших на території Зони, куди їдуть люди, що його не можна знищувати заради сьогочасної вигоди.

— Які два інших?

— ЧАЕС, Прип'ять і Радар — це три основних об'єкти, і знищувати їх заради кількох мільйонів гривень неадекватно. Що б ви розуміли, пиляють в Зоні в принципі все легально. Тобто стоїть, наприклад, ІМР — інженерна машина розгородження, ліквідаторська техніка на базі танка, унікальна гусенична машина з відвалом. Це об'єкт показу, на ній туристи можуть провести кілька годин. Вони фотографуються, заміряють, де радіаційний фон. Розпиляти його заради мільйона гривень за чермет — це можна зробити, але ви прибираєте відразу об'єкт показу, в перспективі втрачаючи десятки і сотні мільйонів.

— Як же забруднення радіацією? Чи це нікого не бентежить?

— Вони розпилюють на шматки, піскоструєм знімають радіоактивний шар, залишається чиста серединка металу, яку вони здають. ККД такого процесу невеликий, тому зараз наша асоціація туроператорів займається в тому числі і сигналізування стану цих об'єктів — оперативно піднімаємо питання, якщо хтось починає щось пиляти.

Минулого року був також запущений процес включення деяких локацій Чорнобильської зони у списки ЮНЕСКО, тому що там є такі об'єкти, про які навіть не всі співробітники Зони знають.

— Наприклад?

— Об'єкти, які брали критичну участь у наслідках аварії, і які культурно і технологічно є просто унікальними, таких немає ніде, тільки в Україні, Чорнобилі. Є, наприклад, бетонноперегрузочний вузол. Коли вибухнув реактор і на ньому стали будувати саркофаг, туди пішла величезна кількість бетону. Як ви розумієте, навколо ЧАЕС була найбільше забруднена територія, тобто машина, яка туди заїхала, вона апріорі була вже заражена, "світилася" вся. Бетон завозили з інших частин Зони, і був побудований вузол, куди заїжджали "чисті" бетоновози і зливали бетон у інші машини, запобігаючи поширенню радіації.

Таких об'єктів немає ніде, бо з радіацією так ніде не боролися. Зараз ми також працюємо над збільшенням кількості маршрутів, ну і я сподіваюся, що буде доступ до прип'ятських портових кранів, та інших. Там є цікаві локації, дуже фактурні.

— Наскільки за 10 років роботи вам вдавалося зберегти це все? Напевно було багато прецедентів?

— Так, "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" існує вже 10 років, і ви знаєте, були прецеденти, коли на наших очах знищувалися реальні цінні об'єкти, які йшли на брухт за тією схемою, що я пояснив. І тільки ось буквально останні роки у нового керівництва Чорнобильської зони з'явилося розуміння, що знищувати це не можна.

А так багатьох об'єктів ми, на жаль, втратили. Вони знищені безповоротно. Здебільшого це техніка. На Розсосі (одне з кладовищ техніки — Ред.) стояло 1500 одиниць техніки. Це поливалки, БТРи, БДРМи, гелікоптери... На жаль, знищено, не зберегли. Зараз ще трохи залишилося на Буряківці. Там не так багато техніки, її регулярно пиляють.

На Буряківці, наприклад, знаходиться унікальний німецький робот "Джокер", який навіть у фільмах про ліквідацію знятий. Його нам Німеччина на очистку покрівлі 3 блоку прислала, що правда, він згорів, тому що наші знизили декларовані рівні радіації, щоб не показувати, що у нас все зовсім погано. У 10 разів написали менший рівень, а німці запрограмували робота відповідно до даних Радянського Союзу, і він просто згорів.

— У нашій розмові хотілося б також торкнутися популярних питань, можливо, зруйнувати деякі міфи. Подейкують, що місцями в Зоні рівень радіації нижчий, ніж в центрі Києва. Чому тоді вона залишається закритою і під таким контролем? Там все ж є небезпечні місця чи це просто великий бізнес, який лусне, якщо Зону відкрити?

— Ви настільки просто поставили це питання, але воно настільки об'ємне. Я спробую відповісти просто. Дивіться, правила радіаційної безпеки, які діють в радіаційній зоні, вони писалися більше 20 років тому, тоді ситуація була зовсім іншою. З тих пір, ці правила не переглядалися і не актуалізувалися.

Але в Зоні сьогодні можна перебувати без будь-якої шкоди здоров'ю при дотриманні правил радіаційної безпеки, тобто ця територія режимна. Вона ніколи не буде повністю доступною для цивільних осіб. Чому? Тому що там місцями підвищений рівень радіації. Але в тому ж Чорнобилі часто фони нижче ніж в Києві, трохи вище трохи нижче, плюс-мінус. Але якщо ви копнете на 20-30 см, або підійдете до якоїсь плями, де в 86-му році якийсь водій з 10-кілометрової зони вибив килимки просто об дерево...

Безліч радіонуклідів за цей час розпалися, загальний фон впав у тисячі разів, але там до цих пір є небезпечні місця, тому відкривати всю територію не можна. Відкрити кордон для всіх, це що означає: діти будуть копати там в пісочниці, все це буде вивозиться звідти. Зона піддалася такому зараженню, всі люди, які в ній знаходяться, зобов'язані дотримуватися правил радіаційного захисту.

— Ви згадували, що Зона ніколи не стане доступною для публічного відвідування, тобто розмови про те, що одного разу там виросте "український Лас-Вегас", теж можна назвати міфом?

— Ну дивіться, 10-кілометрова зона — це зона підвищеного санітарного контролю, там 100%, що нічого такого робити не можна, там можуть знаходитися режимні об'єкти, наприклад, будують сонячну електростанцію. Що пускатимуть у 30-кілометрову зону і робитимуть там "Лас-Вегас"... Я в це не вірю.

Для того, щоб відкрити для вільного доступу Чорнобильську зону, потрібно переконатися, що в ній ніде немає радіаційних плям. Зробити це не можливо, так як територія величезна. Для цього потрібно знести всі ліси і поля, зняти півтора метра грунту і засипати, і посадити все заново. Я не вірю, що це можливо.

— Як починалися поїздки в Зону?

— "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" народився через те, що я пограв у гру "Сталкер" і поїхав в Зону (сміється). Нічого не знаючи про неї, крім того що там радіація, а радіація це погано. Я одягнувся в одноразовий одяг, взуття, яке хотів потім викинути. Взяв дозиметр, свинцеву чашечку навіть на одне місце хотів собі зробити, адже дітей тоді ще не було... І поїхав.

І в цьому виїзді був один чоловік, запрошений фахівець, Сергій Вікторович Мирний — це наш співзасновник, командир радіаційної розвідки. Дуже позитивна людина, яка говорила: "Ми Чорнобиль перемогли". Будучи у 86 році там, хапаючи фони в тисячу разів більші, ніж зараз, він доносив до людей, що: "Хлопці, все нормально".

Це було чудово. Мені дуже сподобалося, як він представив Зону, вона мені побачилася такою ж позитивною. Так народився "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" і з самого початку він був завжди позитивним. За сценарієм наших поїздок ми доносимо до туристів, що сталося, доносимо божевільний обсяг виконаної ліквідаторами роботи. Але ми завжди робимо це в позитивному ключі.

У українців і так історично кожна тема — біль і трагедія. Так історично склалося. А Чорнобиль, по суті, — це перемога.

— Туристи, які приїжджають в Зону, вони отримують якесь спорядження?

— Всі маршрути перевірені і безпечні при дотриманні правил перебування там. Для них ніякого додаткового спорядження не потрібно. Єдине, ми рекомендуємо брати з собою дозиметри. Їх можна орендувати у нас. Вони показують поточну дозу і накопичену, попереджають людину, яка підходить до радіаційної плями, що фон підвищується. Але на туристичних маршрутах немає таких місць, де люди зможуть завдати шкоди організму, радіація порівнянна за дією з ультрафіолетом.

Якщо ви виходите у сонячний день на 15 хвилин на сонце, з вами нічого не станеться. А якщо на 3 години — у вас будуть опіки. Так само і з радіацією. Є місця, де можна опромінитися, але ми туди туристів не пускаємо.

— Один з міфів з цього приводу. На виході з Зони всі туристи проходять перевірку і...

— Це не міф.

— ...і якщо у когось знаходять підвищений рівень радіації, вони залишаються там на деякий час.

— Так, залишаються. Але хвилин на 5-10.

— Що відбувається далі?

— Туристи відвідують дві основні зони — 10 км і 30 км. На виїзді з кожної, на КПП, всі в обов'язковому порядку виходять з транспортного засобу і проходять дозиметричний контроль. У Зоні заборонено сідати, лягати, їсти що-небудь, але всяке буває. Людина може просто десь пройти, де проїхав "Камаз" з Буряківки, з радіоактивного сховища, вона вляпається в цю пляму. У цьому випадку спрацьовує тривога.

До нього підбігає дозиметрист і починає своїм обладнанням виявляти точні місця забруднення. У 99% випадків це взуття. На дозиметричних стійках контролю є спеціальні ванночки і звичайний пральний порошок. Береться щітка і турист дезактивує своє взуття, після цього він знову проходить контроль. Якщо все добре, він молодець. Якщо ні, він поїде у шкарпетці (сміється). Ніхто не дасть йому вивезти радіоактивну річ. Один раз, щоб наш турист не залишився без взуття, ми визначили точно шматочок протектора, куди в'їлася частинка радіації, і просто зрізали його. Таке буває.

Також, є "сталкери" — нелегальні відвідувачі Зони. Вони часто відвідують ті місця, де фон дуже високий, наприклад, підвал медсанчастини, куди були привезені перші постраждалі, з яких буквально лилося радіоактивне паливо. До цих пір в підвалі лежить їх одяг, його вже розтягли, але дещо залишилося. І це найрадіоактивніше місце.

"Сталкери", виходячи з цього місця, чистять себе. Часто йдуть на пристань, вибивають там своє взуття, і ви розумієте, що вони ось цей бруд, з піском змішаний, виносять на туристичний маршрут. І таке може бути, що офіційний турист, який не порушує правила відвідування Зони, він проходить по цьому місцю і йому це наклеюється на підошву.

— Ви згадували про ЮНЕСКО, це питання я притримав наостанок. Розкажіть про цю ідею.

— 17 квітня ми їдемо на виїзний семінар з Інститутом будівельних конструкцій, з представниками Мінкульту і Міністерства екології для оцінки стану деяких будівель у Прип'яті та інших об'єктів, які повинні бути внесені до списку спадщини ЮНЕСКО. Там є об'єкти, які збереглися дуже добре і їх необхідно було б консервувати, тобто, як мінімум, зробити водовідводи, щоб вода не руйнувала далі, зберегти головні вулиці Прип'яті.

Далі будівлі будуть падати, у нас не буде ніколи засобів підтримувати нежитлове місто в нормальному стані, але ряд показових об'єктів просто критично необхідно зробити, зберегти, тому що рано чи пізно це все одно стане музеєм.

Минулого року на рівні міжнародної ради з охорони пам'яток та історичної спадщини було винесено і затверджено подати Чорнобильську зону до списку спадщини ЮНЕСКО. Деякі держструктури чинять опір цьому, причому дуже цікаво, одним говорять про свою цілковиту підтримку, іншим же дають відписки, мовляв, наша позиція негативна. Ну нічого, ми це подолаємо, це певний бюрократичний процес, нічого в нашій країні просто не робиться.

Але, ви ж розумієте, що кожен новий об'єкт ЮНЕСКО це не просто так — це світовий вага України. В ЮНЕСКО зараз навіть відсутня процедура для таких об'єктів, тому що він унікальний і нестандартний. Але цей процес йде, працюємо з ранку і до ночі (посміхається).

https://www.obozrevatel.com

+4
Просмотров: 250
Адрес записи: 
Необходимо загрузить аватар
Выразите свою индивидуальность, загрузив уникальный аватар (картинка пользователя) или выбрав наиболее подходящий из предлагаемой галереи аватаров.
Правила
закрыть

Правила публикации комментариев

Публикуя комментарии, Вы несете ответственность согласно законодательству Украины.

Запрещается:
  • публиковать комментарии, которые пропагандируют деятельность, прямо запрещенную законодательством Украины;
  • оставлять комментарии, не относящиеся непосредственно к опубликованному материалу;
  • использовать в комментариях ненормативную лексику (мат);
  • оскорблять в комментариях других посетителей, людей и организации;
  • публиковать комментарии, носящие рекламный характер;
  • использовать при написании комментария транслит (запись украинских или русских слов латинскими символами), предложения, состоящие из эрративов (например, так называемый олбанский йазыгг);
  • публиковать комментарии, целиком состоящие из заглавных букв;
  • публиковать односложные комментарии (например, «+1»).

Редакторы оставляют за собой право удалять любые комментарии, не отвечающие указанным требованиям, а при регулярном или грубом пренебрежении Правилами – блокировать пользователю доступ к Порталу. Редакторы не комментируют свои действия и не обсуждают их с пользователями.

Вы не подписаны на комментарии к этому материалу. Оповещать
Сентябрь
пн вт ср чт пт сб вс
          01 02
03 04 05 06 07 08 09
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Подарки

Войти